1 , 2
Найдено совпадений - 3525 за 0.00 сек.
 2596. КМ Навіс металевий 10 х 7 м над заправними колонками АЗГП | АutoCad
1.Загальні дані
2.Генплан
3.Специфікація металопрокату
4.Схема розташування колон. Відомість елементів
5.Схема розташування балок та горизонтальних зв'язків. Вузол 1
6.Схема розташування прогонів підвісної стел
7.Розрізи 1-1, 2-2
8.Схема розташування стійок і елементів екрану
9.Схема розташування прогонів покриття
10.План покрівлі навісу
11.Вузол 2
12.Вузол 3
13.Конструкція фундаментів
Розрахункова схема виконана в ЛІРА 9.6.
Дата добавления: 03.03.2018
|
|
 2597. Курсовий проект - Штамп комбінований для виготовлення деталей типу "Ковпак" | Компас
Вступ
1. Аналіз технологічності конструкції заготовки
2. Визначення схеми розкрою і величини перемичок
3. Вибір технологічної схеми штампа та пресового обладнання
4. Розрахунок зусиль штампування
5. Визначення конструктивних та технологічних параметрів деталей штампа
6. Технологія виготовлення деталей штампа
7. Ремонт та підвищення стійкості штампового спорядження
8. Розрахунок технічних норм часу
Висновки
Література
Додатки
Додаток 1. Маршрутна карта
Додаток 2. 3D модель ковпака
Додаток 3. Специфікація (комбінований штамп)
Технічна характеристика:
1. Штамп приєднати до плунжера преса марки К2532-1600 кН ГОСТ 10026-87.
2. Хід плунжера - 160 мм.
3. Число ходів преса - 40 ходів/хв.
ВИСНОВКИ
Для проектування технологічного процесу обробки ковпака та досягнення необхідної виробничої програми, було потрібно спроектувати комбінований штамп.
В результаті виконання даного завдання було досягнуто наступне:
- проаналізована технологічність конструкцій заготовок;
- вибрана необхідна схема розкрою та величини перемичок;
- розраховано величини зусиль технологічного процесу штампування;
- визначено необхідні технологічні та конструктивні параметри спроектованого штампа;
- описано технологію виготовлення деталей штампа;
- описано види ремонтів та умови підвищення стійкості штампового спорядження;
- розраховано технічні норми часу технологічного процесу виготовлення ковпака.
Отже, спроектований комбінований штамп є технологічним та ефективним, річна програма випуску (25 000 штук) виконується.
Дата добавления: 10.03.2018
|
2598. ВК Адміністративно - побутовий корпус хлібозаводу в Рівненській області | АutoCad
У адміністративно-побутовому корпусі запроектовано господарсько-питна система водопостачання, яка відповідає вимогам ДСанПІН 2.2.4-171-10 "Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною".
Мережі водопроводу монтуються з поліпропіленових труб PP-R PN20 діаметром 20 мм по ДСТУ Б В.2.7-93-2000. Водопровід, який прокладається в підлозі запроектований в теплоізоляції Thermacompact S товщиною t=13 мм.
Місцем підключення водоповідної мережі служать запроектований водопровід ∅40мм на територіх хлібзаводу.
Внутрішня господарсько-побутова каналізація
У адміністративно-побутовому корпусі запроектовано господарсько-побутову систему каналізації з випуском в існуючу каналізаційну мережу на території хлібзаводу.
Стiчнi води вiд сантехнiчних та побутових приладiв вiдводяться cистемою каналiзацii з подальшим відведенням в проектуєму дворову систему каналізації. В проектi передбачено господарсько-побутову систему каналiзацii.
Каналiзацiйна система запроектована з каналiзацiйних труб ПВХ тип важкий Ду=110мм по ДСТУ Б В.2.5-32:2007.
Загальні вказівки
Загальні дані
План першого поверху В1, К1 М1:100
Схема системи В1
Схема системи К1
Загально-будинковий вузел обліку води
Дата добавления: 14.03.2018
|
2599. Курсовой проект - Механизм четырехтактного двигателя внутреннего сгорания, его зубчатая передача | Компас
ВВЕДЕНИЕ
1. СТРУКТУРНЫЙ АНАЛИЗ РЫЧАЖНОГО МЕХАНИЗМА
2. ГЕОМЕТРИЧЕСКИЙ СИНТЕЗ РЫЧАЖНОГО МЕХАНИЗМА
3. КИНЕМАТИЧЕСКИЙ АНАЛИЗ МЕХАНИЗМА
3.1. Построение совмещенных планов и индикаторной диаграммы
3.2. Планы скоростей рычажного механизма
3.3. План ускорений рычажного механизма
4. СИЛОВОЙ АНАЛИЗ РЫЧАЖНОГО МЕХАНИЗМА
4.1. Определение реакций в кинематических парах структурной группы 4–5
4.2. Определение реакций в кинематических парах структурной группы 2–3
4.3. Силовой расчет группы начального звена
4.4. Определение уравновешивающего момента методом рычага Жуковского
5. ДИНАМИЧЕСКИЙ СИНТЕЗ И РАСЧЕТ МАХОВИКА
5.1. Приведение сил к начальному звену
5.2. Определение работ в механизме двигателя
5.3. Определение приведенного момента инерции механизма
5.4. Определение момента инерции маховика
6 СИНТЕЗ ЗУБЧАТОЙ ПЕРЕДАЧИ
6.1. Выбор параметров исходного контура и коэффициентов смещения
6.2. Геометрический расчет передачи
6.3. Профилирование зуба
6.4. Графические построения зубчатого зацепления
6.5. Определение качественных показателей зацепления
СПИСОК ЛИТЕРАТУРЫ
В работе выполнены: геометрический синтез рычажного механизма по заданному коэффициенту неравномерности хода машины; кинематический и динамический анализ и синтез рычажного механизма, вследствие которого определены необходимый момент инерции маховика для заданного коэффициента неравномерности хода, основные кинематические характеристики механизма, реакции в кинематических парах и внешняя сила (момент), приложенная к начальному звену (кривошипу); синтез зубчатой передачи.
Геометрический синтез рычажного механизма выполнен аналитически, кинематический анализ – графоаналитическим методом (методом планов скоростей и ускорений), динамический (силовой) анализ – методом кинетостатики с построением плана сил и по методу «жесткого рычага Жуковского», динамический синтез – графоаналитическим методом с определением момента инерции маховика. Синтез зубчатой передачи выполнен с использованием графических методов.
Дата добавления: 14.03.2018
|
2600. Курсова робота - Проектування несучих конструкцій 5 - ти поверхового виробничого будинку у м. Херсоні | AutoCad
Ч. І.Розрахунок металевих конструкцій
1. Компонування конструктивної схеми металевого балкового перекриття.
2. Розрахунок і конструювання балки настилу марки БН-1.
2.1. Обчислення навантаження на 1м2 перекриття.
2.2. Статичний розрахунок балки настилу.
2.3. Підбір перерізу балки з настилу з умов міцності та з урахуванням пружно-пластичної роботи сталі.
2.4. Розрахунок балки настилу за II-ю групою граничних станів: розрахунок прогину.
3.Розрахунок головної балки.
3.1. Обчислення навантаження на головну балку.
3.2. Обчислення розрахункового прольоту.
3.3. Статичний розрахунок головної балки .
3.4. Підбір перерізу головної балки з умови міцності на дію згинального моменту.
3.5. Перевірка міцності головної балки в зоні одночасного впливу моментів і поперечних сил.
3.6. Перевірка несучої здатності головної балки в опорному перерізі, в зоні впливу поперечних сил.
3.7.Розрахунок головної балки за другою групою граничних станів: розрахунок прогину.
3.8.Розрахунок і конструювання вузлів головної балки.
3.8.1. Розрахунок і конструювання опорного ребра головної балки.
3.8.2. Розрахунок зварних швів прикріплення опорного ребра до стінки балки.
3.8.3. Розрахунок і конструювання проміжних ребер жорсткості.
3.8.4. Розрахунок болтового з’єднання балок настилу БН-1 з головною балкою ГБ-2.
4. Розрахунок та підбір колони 1-го поверху.
4.1 Розрахунок навантаження.
4.1.1 Обчислення навантаження від конструкції даху.
4.1.2 Обчислення снігового навантаження на покриття.
4.1.3 Обчислення навантаження від власної ваги колони.
4.1.4 Обчислення центрово-стискуючої сили.
4. 2. Підбір перерізу колони з умови стійкості центрально-стиснутого стержня.
4.2.1.Обчислення розрахункової висоти колони.
4.3. Розрахунок і конструювання вузлів клони.
4.3.1. Розрахунок і конструювання опорного столика колони під головну балку.
4.3.2. Розрахунок і конструювання бази колони.
4.3.3. Конструювання монолітного фундаменту під колону.
Ч. ІІ. Розрахунок залізобетонних конструкцій
5. Компонування конструктивної схеми монолітного ребристого перекриття з балковими плитами.
5.1 Розрахунок попередніх розмірів елементів перекриття
6.Розрахунок і конструювання монолітної балкової плити.
6.1 Обчислення навантаження на перекриття.
6.2 Обчислення розрахункових прольотів плити.
6.3Статичний розрахунок.
6.4 Розрахунок арматури і конструювання плити.
6.4.1 Матеріали для конструкцій та їхні міцнісні і деформаційні характеристики.
6.4.2 Розрахунок товщини плити.
6.4.3 Розрахунок необхідних площ арматури із умови міцності нормальних перерізів.
6.4.4 Конструювання плити рулонними зварними сітками.
6.4.5. Конструювання плити додатковими зварними сітками С2-1.
7. Розрахунок та конструювання другорядної балки.
7.1 Обчислення розрахункових прольотів другорядної балки.
7.2 Обчислення навантаження.
7.3 Статичний розрахунок другорядної балки.
7.4.Уточнення розмірів поперечного перерізу другорядної балки.
7.5. Розрахунок поздовжньої арматури із умови міцності нормальних перерізів другорядної балки.
7.5.1. Розрахунок поздовжньої арматури в першому прольоті.
7.5.2. Розрахунок поздовжньої арматури в першому прольоті на від’ємний момент.
7.5.3. Розрахунок поздовжньої арматури на опорі В.
7.6. Розрахунок похилих перерізів другорядної балки.
7.6.1. Перевірка необхідності розрахунку арматури хомутів.
7.6.2. Обчислення кута нахилу стисненої смуги бетону (стисненого розкоса у фермовій моделі) в похилому перерізі балки.
7.6.3. Розрахунок і конструювання хомутів.
8. Розрахунок залізобетонної колони І-го поверху
8.1.Обчислення навантажень від конструкції покриття.
8.2. Обчислення снігового навантаження
8.3. Обчислення навантаження від власної ваги колони
8.4. Обчислення розрахункового зусилля в колоні.
8.5. Розрахунок арматури і конструювання колони.
8.5.1. Попередня оцінка тримальної здатності колони.
8.5.2. Розрахунок поздовжньої арматури.
9. Розрахунок і конструювання монолітного фундаменту Фм-1.
9.1. Розрахунок габаритів фундаменту.
9.2. Розрахунок арматури плитної частини фундаменту.
10. Розрахунок і конструювання цегляного стовпа І-го поверху.
Список використаної літератури до частини I.
Список використаної літератури до частини II.
Вихідні дані для проектування
Запроектувати несучі металеві, залізобетонні та кам’яні конструкції багатоповерхового будинку в’язевої системи з неповним каркасом за наступними даними:
призначення будинку і клас наслідків: виробничий, класу наслідків СС2;
місце будівництва: м. Херсон;
розміри будинку в плані (в осях): 46,4×21,6 м;
поздовжній крок колон: 5,8 м;
поперечний крок колон: 7,2 м;
кількість і висота поверхів: n=5; H=3,6 м.
Навантаження:
власна вага конструкції підлоги і покрівлі – за індивідуальним проектом;
змінне (корисне) навантаження на перекриття v_0= 10,5 кН/м^2;
снігове навантаження на покрівлю – за ДБН В.1.2-2:2006.
Додаткові дані:
тип металевого перекриття – балкова клітка нормального типу із залізобетонним монолітним настилом:
балка настилу і головна балка 1485; сталь класу С255;
колона 1485; сталь класу С255.
Дата добавления: 16.03.2018
|
2601. АОВ Оснащение прибором учёта тепловой энергии и автоматизированным узлом регулирования нежилого помещения | Компас
В соответствии с требованиями ДБН Украины В.2.5-39:2008 современные системы отопления должны оснащаться средствами автоматического регулирования и управления ввода теплоносителя к потребителю.
Для этого проектом предусматривается автоматика системы отопления включающая в
себя регулятор ECL Comfort 110 укомплектованный датчиком температуры наружного воздуха, устанавливаемого на северном фасаде жилого дома, датчиками температуры теплоносителя, датчиком температуры внутреннего воздуха помещения.
Регулятор ECL Comfort 110 обеспечивает погодную регуляцию теплоносителя подаваемого на потребителя в автоматическом режиме.
В качестве исполнительного механизма, для регулировки температуры теплоносителя используется Клапан регулирующий трехходовой, насос циркуляционный, которые заказаны в части ОВ.
Подвод питания к шкафу предусмотрен от существующего Эл. щита.
Кабельные трассы прокладываются в гофр. трубе 16/11, в каб. канале по стене.
Общие данные.
Схема автоматизации
Схема электрическая принципиальная питания
Схема электрическая принципиальная регулирования подачи теплоносителя
Шкаф автоматизации. Общий вид
Схема соединений внешних проводок
План расположения оборудования и внешних проводок.
Дата добавления: 17.03.2018
|
2602. Курсовий проект - Програматор на основі Lpt порта | PDF
Вступ
1. Програматори, їх призначення та класифікація
2. Будова програматора
3. Конструкція плати програматора
3.1 Мікросхеми
4. Проектування спеціалізованого програматора на LPT порту
5. Вибір елементної бази і побудова принципової схеми універсального програматора на LPT порту
Висновки
Список використаних джерел
Додаток А
ВИСНОВКИ
Зростаючий коло науково - технічних працівників стикається у своїй практичній діяльності з питаннями застосування запам'ятовуючих і логічних програмованих мікросхем. Їх використання в радіоелектронній апаратурі дозволяє різко скоротити терміни її розробки і промислового освоєння; підняти на новий рівень технічні характеристики. У цих випадках є незамінним такий пристрій як програматор мікросхем ПЗУ, який дозволяє програмувати широке коло мікросхем.
У результаті проектування був розроблений програматор мікросхем ПЗУ. В результаті чого була детально вивчена конструкція і принцип дії програматора.
В розрахунковій частині виконано розрахунок геометричних параметрів друкованого монтажу, розрахунок споживаної потужності схеми, розрахунок освітленості приміщення БЦР, а також розрахунок трансформатора джерела живлення.
У технологічній частині виконаний аналіз технологічності конструкції пристрою, аналіз дефектів фотодруку, виконано обґрунтування вибору методу виготовлення друкованої плати, розглянута установка нанесення сухого плівкового фоторезисту.
Дослідницька частина включає в себе такі підрозділи:
- Методика роботи з приладом.
- Аналіз роботи пристрою.
В організаційно-економічній частині представлений розрахунок собівартості плати програматора, в результаті якого встановлена складена калькуляція договірної ціни на виготовлення плати програматора.
Розроблений пристрій має наступні переваги:
- відкритість архітектури;
- наявність програмних налагодження модулів;
- хороша ремонтопридатність і взаємозамінність програматора;
- легкість монтажу і демонтажу ПП;
- простота в обігу.
- універсальність.
Універсальність програматора полягає в його схемотехніці, що дозволяє програмувати крім звичайних ПЗУ і мікроконтролерів, мікросхеми програмованої матричної логіки (ПЛМ) і т. д. Пристрій побудовано за принципом відкритої архітектури, що на сьогоднішній день є великою перевагою, так як процес розвитку ЕОТ просувається дуже швидко.
У результаті проектуваня встановлено, що програматор відповідає необхідним технічним вимогам і є універсальним пристроєм для програмування мікросхем ПЗУ.
Дата добавления: 17.03.2018
|
 2603. Дипломний проект - Проектування системи теплопостачання 9 - ти поверхового житлового будинку | АutoCad
ВСТУП
1 АНАЛІТИЧНИЙ ОГЛЯД СУЧАСНОГО СТАНУ ВИКОРИСТАННЯ ДАХОВОЇ КОТЕЛЬНІ ДЛЯ СИСТЕМИ ОПАЛЕННЯ ТА ГВП
1.1 Загальна характеристика системи опалення та ГВП
1.2 Використання дахової котельні в системах теплопостачання
1.3 Вихідні положення. Характеристика об’єкту, технологічні можливості та економічна доцільність
1.4 Обґрунтування проектної потужності об'єкту та доцільності впровадження автономної системи опалення та гарячого водопостачання
1.5 Обґрунтування чисельності додаткових робочих місць
1.6 Основні технологічні та будівельні рішення
1.7 Основні положення по організації будівництва і влаштування санітарно-технічних систем
1.8 Основні рішення по вибуховій безпеці
1.9 Оцінка впливу на навколишнє середовище
1.10 Розрахункова вартість будівництва
1.10.1 Величина капітальних вкладень на встановлення дахової котельні
1.11 Економічний ефект від влаштування дахової котельні
1.11.1 Показники економічної ефективності
1.12 Техніко-економічні показники
1.13 Висновок до розділу
2 ТЕРЕОТИЧНЕЧНЕ ТА ПРОЕКТНЕ ОБГРУНТУВАННЯ СИСТЕМ ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ 9-ТИ ПОВЕРХОВОГО ЖИТЛОВОГО БУДИНКУ
2.1 Загальна характеристика системи
2.2 Визначення розрахункових температур зовнішнього повітря
2.3 Математичне моделювання теплових режимів огороджувальних конструкцій
2.3.1 Розрахунок зовнішніх стін
2.3.2 Теплотехнічний розрахунок зовнішніх вікон
2.3.3 Розрахунок перекриття технічного поверху
2.3.4 Розрахунок підлоги
2.4 Моделювання теплових режимів системи опалення
2.5 Моделювання гідравлічних режимів системи опалення
2.6 Підбір генератора тепла та відповідного обладнання
2.7 Підбір балансувальних клапанів
2.8 Визначення витрат гарячого водопостачання будинку
2.9 Моделювання гідравлічних режимів системи ГВП
2.10 Розрахунок водо лічильників
2.11 Визначення потрібного напору насоса
2.12 Висновок до розділу
3 ОРГАНІЗАЦІЙНО-ТЕХНОЛОГІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РЕАЛІЗАЦІЙ ПРОЕКТНИХ ПРОПОЗИЦІЙ
3.1 Аналіз конструктивних особливостей об’єкту
3.2 Отримання об’єкту під монтажні роботи
3.3 Визначення потреб у матеріально – технічних ресурсах
3.4 Визначення складу і об’ємів робіт
3.4.1 Склад робіт
3.4.2 Визначення об’ємів робіт
3.5 Вибір і обґрунтування методів виконання робіт
3.5.1 Монтаж водорозбірної арматури
3.5.2 Монтаж магістральних трубопроводів
3.5.3 Монтаж стояків
3.5.4 Виконання ізоляційних робіт
3.5.5 Підбір машин, механізмів, пристосувань
3.5.6 Підбір інструментів та допоміжного обладнання
3.6 Визначення трудомісткості робіт
3.7 Витрати на паливні та енергетичні ресурси
3.8 Визначення складу бригад
3.9 Техніко-економічні показники
3.10 Техніка безпеки при виконанні монтажних робіт
3.11 Охорона праці
3.11.1 Інструкції про заходи пожежної безпеки для газової котельні
3.11.2 Вимоги безпеки під час складування буд. матеріалів і конструкцій
3.11.3 Робота з електроінструментом, трансформаторами, перетворювачеми, переносними світильниками
3.12 Аналіз умов праці
3.12.1 Мікроклімат робочої зони
3.12.2 Освітлення
3.12.3 Шум та вібрація
3.13 Електробезпека
3.14 Карта умов праці
3.15 Пожежна безпека
3.16 Розрахунок освітлення
3.17 Розрахунок блискавкозахисту на даховій котельні
3.18 Висновок до розділу
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ
Графічна частина (6 листів).
- Система опалення на планах поверхів;
- Аксонометрична схема системи теплопостачання;
- Схеми системи ГВП на плані типового поверху, аксонометрична схема системи ГВП, прив'язка вузлових агрегатів підключення систем Т.П.;
- Календарні плани виконання монтажних рбіт систем теплопостачання;
- Cхема трубопроводів котельні на технічному поверсі, розрізи, увязка прикріплення трубопровода;
- Монтаж радіаторного вузла, схема влаштування розподілювача, прокладання трубопроводів у підлозі, схема влаштування систем опалення та ГВП.
Метою даної бакалаврської дипломної роботи є розробка варіанта проектного рішення системи опалення та гарячого водопостачання житлового будинку.
Об’єктом роботи є гідравлічні та тепломасообмінні процеси в системі опалення розглядуваного житлового будинку. Предметом є енергоефективна система опалення та гарячого водопостачання дев’ятиповерхового житлового будинку в м. Кропивницький.
В даному проекті конструктивним рішенням було використано систему опалення з індивідуальною котельнею дахового типу в 9-ти поверховому житловому будинку в Кропивницький. Впровадження такої системи обумовлюється зниженням якості теплопостачання від централізованих систем. Тобто застосування децентралізованої системи викликано бажанням споживачів забезпечити себе максимальною віддачею теплової енергії, економічності та обліку за використане тепло та споживання.
Джерелом теплової енергії приймаються автоматизовані теплогенератори повної заводської готовності, які розташовані на технічному приміщені останнього поверху будинку. В якості теплогенераторів використані чотири котлових агрегати типу Viessmann Vitocrossal 300 кожний з яких продуктивністю 70% від загального теплового навантаження будівлі та з забезпеченням постачання гарячої води. Підтримка температурного режиму в цих котлах забезпечується зміною температури води, що надходить у систему опалення, залежно від поточної температури зовнішнього повітря і температури внутрішнього повітря у визначальних опалюваних приміщеннях будинку.
Теплоносій з температурою 90 0С подається за допомогою циркуляційних насосів по подавальній магістралі до стояків виготовлених сталевих безшовних труб, які розташовані на східцевих клітках. Розподілення теплоносія по квартирах виконується в горизонтальному положенні. Для експлуатації прийнято два циркуляційних насоса марки Wilo з електронним регулюванням діапазону роботи, що працюють поперемінно для забезпечення необхідної циркуляції води в системі. Підключення насосів паралельне, приєднання роз’ємне фланцеве діаметром 50 мм. Вузол обв’язки насосів містить два запірних вентиля з обох сторін насоса, а також сітчастий фільтр перед насосом за ходом руху води. Підживлення водою системи опалення здійснюється через зворотну магістраль. На цій магістралі розміщено підживлювальний насос марки Wilo і відповідна запірна арматура.
На кожному поверсі східцевої клітки розташована розподільча гребінка з приладом обліку тепла типу Pollucom E-15 на кожну квартиру. У класичних системах теплопостачання, в будинку, як правило, передбачається один вузол комерційного обліку теплової енергії. В нашому випадку облік теплової енергії виконується поквартирно, що є більш доцільно з точки зору енергоефективності так як кожний споживач зможе регулювати подачу тепла у своєму приміщенні та оплачувати тільки за використане тепло в даному приміщені.
Відгалуження від розподільчої гребінки до радіаторів виконані ізольованих поліпропіленових трубопроводах які прокладається в підлозі.
Радіатори розміщені під світловими прорізами в будівлі. Їх потужність повністю покриває втрати тепла. Підключення до радіаторів нижнє, діаметр підключення 15 мм. Радіатори прийнято сталеві панельні типу VK 22, марки Корадо “RADIK” . Радіаторна арматура складається з термостатичного вентиля з термостатичною головкою Данфосс на подавальному трубопроводі і запірного клапана Данфосс з попереднім налаштуванням на зворотному.
На кожному стояку розміщено регулятори перепаду тиску і балансувальні вентилі для вирівнювання гідравлічних режимів. Для відключення окремих гілок на технічному поверсі розміщені запірні вентилі.
Перед насосною групою по ходу руху води встановлений розширювальний бак Flamko об’ємом 80 л. <15>. Приєднання баку до трубопроводу різьбове, діаметр підключення 32 мм. Для заміни баку, або проведення гідравлічних випробувань на підвідному трубопроводі розширювального баку встановлено запірний кран, рукоятка якого знята.
Система опалення представляє собою замкнений контур, по якому рухається теплоносій (вода). Перед потраплянням в опалювальний прилад теплоносій проходить через терморегулюючий вентиль, в якому відбувається місцеве регулювання теплоносія (кількісне). Вентиль має термостатичну головку, яка реагує на температуру повітря в кімнаті і регулює подачу теплоносія в кімнату, зменшуючи чи збільшуючи цим тепловіддачу радіатора.
Потім теплоносій через систему трубопроводів повертається в котловий агрегат, проходячи очищення фільтруванням перед насосами.
Конструктивною частиною системи гарячого водопостачання є розподільна магістраль на технічному поверсі, та стояка які проходять через приміщення ванних кімнат через всі поверхи будинку, виконані зі сталевих оцинкованих труб. На кожному відгалуженні по квартирах встановлені вузли обліку витрати води. Для уникнення охолодження води в системі прокладаємо паралельно подавальному циркуляційний трубопровід. Трубопровід ізолюємо утеплювачем K-FLEX для уникнення конденсату.
Дата добавления: 18.03.2018
|
2604. ЭО Электроосвещение помещения холла в административном здании управления ГД | АutoCad
Общие данные.
Схема принципиальная однолинейная (ЩО-1, ЩО-2)
План на отм. 0.000. Осветительная/розеточная сеть (1:50)
Дата добавления: 20.03.2018
|
2605. Курсовий проект - Мережевий адаптер D-Link DFE-528TX | Компас
Вступ
1 Основні відомості про мережевий адаптер D-Link DFE-528TX
1.1 Основні характеристики мережевого адаптера
1.2 Зображення маршрутизатора D-Link DFE-528TX
Висновки
Список використанної літератури
DFE-528TX - це високопродуктивний мережевий адаптер з автоматичним визначенням швидкості передачі 10 / 100Mбіт / с для шини PCI. Адаптер встановлюється в ПК, що мають слоти PCI і перетворює їх на мережеві робочі станції, що працюють на швидкості повного дуплексу. Висока продуктивність:
Працюючи в режимі 32-розрядної Bus Master, DFE-528TX гарантує високу продуктивність при роботі в мережі серверів і робочих станцій. Bus Master дозволяє передавати дані минаючи центральний процесор, що дає можливість розвантажити його для виконання прикладних програм.
Гнучке підключення на швидкості 10 / 100Mбіт / с Адаптер може підключатися до мережі 10BASE-T Ethernet або 100BASE-TX Fast Ethernet. Швидкість підключення 10-100 Мбіт/с визначається автоматично, без будь-якого втручання з боку користувача.
Підтримка режиму повного дуплексу:
Робота в режимі повного / напівдуплекса визначається автоматично, як для підключення 10BASE-T, так і для 100BASE-TX. При підключенні до комутатора в режимі повного дуплексу, швидкість передачі даних по мережі зростає до 200Mбіт / с.
Характеристики мережевої плати:
Стандарти:
IEEE 802.3 10BASE-T Ethernet
IEEE 802.3u 100BASE-TX Fast Ethernet
ANSI / IEEE 802.3 NWay автоузгодження швидкості
Специфікації PCI local bus 2.1, 2.2
- Топологія:
зірка
- Протокол:
CSMA / CD
- Швидкість передачі даних в мережі:
10BASE-T: 10 Мбіт / с (напівдуплекс)
10BASE-T: 20 Мбіт / с (повний дуплекс)
100BASE-TX: 100 Мбіт / с (напівдуплекс)
100BASE-TX: 200 Мбіт / с (повний дуплекс)
- Мережеві кабелі:
10BASE-T:
UTP категорії 3, 4, 5 (100 м)
EIA / TIA-568 100Ом екранована кручена пара (STP) (100 м)
100BASE-TX:
UTP категорії 5 (100 м)
EIA / TIA-568 100Ом екранована кручена пара (STP) (100 м)
Система:
- IRQ призначається системою
- I / O адреса призначається системою
- Світлодіоди діагностики Link (З'єднання)
Activity (Активність)
- Живлення:
0.32 Ватт (96mA @ 3.3В) max.
- Сертифікати
FCC Class B
CE Class B
VCCI Class B
Дата добавления: 20.03.2018
|
2606. Дипломний проект - Технологія складання та зварювання горизонтального резервуару | Компас
Анотація
Annotation
ВСТУП
1 Технологічний розділ
1.1 Конструктивно-технологічний аналіз горизонтального резервуару
1.1.1 Призначення виробу та умови його експлуатації
1.1.2 Основний матеріал, який зварюється
1.1.3 Здатність до зварювання
1.1.4 Зварні з’єднання
1.1.5 Організація зварювального виробництва
1.2 Вибір способу зварювання
1.3 Вибір зварювальних матеріалів
1.4 Призначення зварних швів згідно ДСТУ
1.5 Розрахунок режимів зварювання
1.5.1 Розрахунок режимів зварювання з'єднань №1 і №4
1.5.2 Розрахунок режимів зварювання з'єднання №2
1.5.3 Розрахунок режимів зварювання з'єднання №3
1.6 Розрахунок витрат зварювальних матеріалів
1.7 Вибір устаткування для зварювання
1.8 Визначення температури попереднього підігріву або необхідності термообробки
1.8.1 Визначення структур металу зварного з'єднання
1.8.2 Побудова термічних циклів
1.9 Визначення структури металу навколошовної зони зварного з'єднання 1.10 Розробка технологічної послідовності складання-зварювання горизонтального резервуару
1.10.1 Технологічна послідовність складання-зварювання
1.10.2 Схема технологічного процесу виготовлення горизонтального резервуару
1.11 Компонування складальних, зварювальних та складально-зварювальних установок
1.11.1 Компонування стенду для складання під зварювання поздовжніх швів
1.11.2 Компонування установки для зварювання поздовжніх швів обичайки та приварювання бандажів
1.11.3 Компонування установки для складання та зварювання кільцевих швів резервуару
1.12 Призначення способу контролю
1.13 План розміщення засобів технологічного спорядження на виробничій площі
2 Економічний розділ
3 Охорона праці
ВИСНОВКИ
СПИСОК ПОСИЛАНЬ
Додатки
Горизонтальний резервуар – це зварна конструкція оболонкового типу, яка призначена для зберігання невеликих об’ємів нафтопродуктів за порівняно високих надлишкових тисків (при об’ємі в 38,72 м3 внутрішній тиск дорівнює 0,04…0,07 МПа) і подальшого їх розподілення. Він має ряд переваг перед іншими типами резервуарів, які полягають, перш за все, у можливості практично повного усунення втрат рідин, які легко випаровуються під час зберігання їх під високим внутрішнім тиском, а також в можливостях високопродуктивного потокового виготовлення таких резервуарів у спеціалізованих виробництвах (з використанням кондукторів та засобів механізації), подальшого доставляння в готовому вигляді на місце експлуатації і у швидкості монтажу.
Горизонтальний резервуар встановлюється у заглибленні або під землею на суцільний спрофільований фундамент. Він працює при температурах -20°C до +40°C, зазнає впливу вологи та навколишнього середовища, що враховується при виборі основного матеріалу.
Основний метал для виготовлення горизонтального резервуару – конструкційна низьковуглецева низьколегована марганцево-кремниста сталь 16ГС.
ВИСНОВКИ
В даному дипломному проекті була розроблена технологія складання та зварювання горизонтального резервуару.
Для зварювання горизонтального резервуару запропоновано автоматизоване і механізоване зварювання в захисному газі, що дало змогу підвищити продуктивність зварювання та забезпечити належну якість зварних швів конструкції.
Запропоновані установки для складання, зварювання і складання зварювання підвищили якість і швидкість складально-зварювальних робіт.
Економічна ефективність запропонованої технології виготовлення балки складає 44089 грн. при програмі випуску 100 шт. на рік.
Запропоновані заходи з охорони праці та навколишнього середовища, які направлені на покращення умов роботи зварників.
Дата добавления: 20.03.2018
|
2607. Курсовий проект - Відновлення півосі автомобіля ЗІЛ-431410 | Компас
1 Вступ
1.1 Коротка характеристика агрегату (складальної одиниці), що ремонтується
1.2 Характеристика умов роботи й основних процесів зношування агрегату (вузла) в цілому та основних видів сполучень
1.3 Характеристика конструктивно-технологічних особливостей відновленої деталі
1.4 Аналіз умов роботи та причини зношування деталі
1.5 Розробка технологічного процесу розбирання (складання ) агрегату (вузла)
1.6 Обґрунтування та розробка технологічного процесу дефектування деталі, яка відновлюється
1.7 Характеристика дефектів, складання технологічних маршрутів відновлення деталі.
1.8 Обґрунтування вибору раціонального способу відновлення деталі, або основної робочої поверхні деталі
1.9 Розробка структурної послідовності технологічного процесу відновлення піввісі заднього мосту
1.10 Вибір установочних баз при виконанні технологічних операцій
1.11 Обґрунтування та вибір технологічного обладнання, ріжучого, вимірювального, контрольного інструменту і ремонтних матеріалів
1.12 Розрахунок Режимів різання при виконанні технологічних операцій
1.13 Список використаної літератури
Піввісь автомобіля ЗИЛ-431410( рис.2) виготовлена із сталі 40Х ГОСТ 4543-57, твердість шліців HRC 47 ... 60.
Піввісь заднього моста належить до класу деталей "круглі стрижні".
До круглих стержнів відносять деталі, які характеризуються циліндричною формою при довжині, значно перевищуючу діаметр деталі. До круглих стержнів відносять поршневі пальці, осі приводу зчеплення, валики водяного насоса, шворні,осі блока шестерень заднього ходу,штовхачі,вали коробок передач,кардані вали и хрестовини карданів,вали і напівосі задніх мостів, поворотні цапфи,вали рульового управління,впускні і випускні клапани,колінчасті і розподільчі вали і т д. Для їх виготовлення застосовуються конструкційні середньо вуглецеві і леговані стали, високоякісній чавун. Робочі поверхні в більшості випадків піддаються закалюванню струмами високої напруги чи цементації з послідовним загартуванням і низькотемпературним відпусткою.
Круглі стержні дуже різноманітні по формі і розмірам,але по технологічним признакам їх розділяють на прямі круглі стержні,т.д.,гладенькі, і стержні з фасонною поверхністю. Найбільш простішу геометричну форму мають прямі круглі стержні. Стержні з фасонною поверхністю мають більш сложнішу форму. Вони можуть бути з шліцами на одній чи декількома ступенями стержня, з різьбою ,з фланцями на кінці стержня,з канавками для виходу шліфувального круга або без канавок,але з заокругленням невеликого радіуса в місцях переходу від одної ступені до другої (галтеллю). Різьби, лиски, кільцеві канавки, галтелі, пази під шпонки, отвори на циліндричних поверхнях стержнів являються концентраторами напруги.
Дата добавления: 22.03.2018
|
2608. Курсовой проект - Технологический процесс изготовления траверсы | Компас
Введение
1 Характеристика стенда для траверсы, анализ его технологичности
1.1 Требование технических условий на изготовление стенда для траверсы
1.2 Анализ базового технологического процесса изготовления конструкции
2 Специальная часть
2.1 Выбор способа сборки и стенда для сборки 1
2.2 Выбор и обоснование способа сварки стенда для траверсы
2.3 Выбор сварочных материалов
2.3.1 Выбор сварочной проволоки
2.3.2 Выбор защитного газа
2.4 Выбор рода тока и расчет режимов сварки
2.4.1 Выбор рода тока
2.4.2 Расчёт режимов сварки
2.5 Проектирование сборочно-сварочного оборудования и выбор транспортных средств
2.5.1 Выбор сварочного оборудования
2.5.2 Выбор источника питания
2.5.3 Проектирование стенда для сварки
2.5.4 Выбор подъемно-транспортных средств
2.6 Выбор методов контроля качества стенда для траверсы
2.7 Разработка технологического процесса сварки стенда для траверсы
2.8 Нормирование технологического процесса сварки стенда для траверсы
2.8.1 Расчет штучного времени на сварку
2.9 Расчет расхода сварочных материалов и электроэнергии
2.10 Расчет необходимого количества оборудования, рабочих мест для сборки и сварки конструкции в количестве 32000 тонн металлоконструкций за год.
3 Организация производства
3.1 Проектирование рациональной организации производства и работы на участке
Заключение по технологической части
4 Охрана труда
4.1 Охрана труда и техника безопасности на проектируемом участке
4.2 Противопожарные мероприятия
общие выводы
Список литературы
Стенд для траверсы применяется для того, чтобы устанавливать на него траверсу. Траверса - это элемент несущей конструкции: горизонтальная балка, опирающаяся на вертикальные опоры или подвешенная. Стенд для траверсы (рис. 1) работает под нагрузками: статическими, динамическими, вибрационными (от веса траверсы, от удара при установке её в ложемент стенда и прочих нагрузок), поэтому сварные швы должны быть прочными и плотными. Конструкция состоит из сборочных единиц: листа в сборе 1-2шт, швеллера в сборе 2-1шт, листа в сборе 3-2 шт; и деталей: ребро 4-8 шт, лист 5-1 шт. Габаритные размеры конструкции: 6700х2200х3100 мм, толщина метала-10,14,50 мм. Масса конструкции - 8003,5 кг.
Для изготовления конструкции применяется сталь Ст3сп ГОСТ 380-2005
ОБЩИЕ ВЫВОДЫ
В данном курсовом проекте была разработана технология сборки и сварки стенда для траверсы, который является опорным элементом грузоподъёмной траверсы.
В ходе проделанной работы был проведён технологический анализ конструкции, данные которого послужили основой для выбора поузловой схемы сборки и сварки и разработки специальных сборочно-сварочных приспособлений. Не смотря на большие габариты стенда для траверсы, все приспособления были подобраны, стремясь обеспечить надёжную фиксацию всех элементов и нижнее положение сварных швов в пространстве. Учитывая типы сварных швов был предложен один из современных способов сварки- полуавтоматическая сварка в среде смеси защитных газов. Известно, что данный способ обладает рядом преимуществ по сравнению с ручной дуговой сваркой, в частности меньшими потерями на угар и разбрызгивание и более высоким КПД процесса. На основании сравнения типов сварочной проволоки была выбрана та, которая содержит большее количество легирующих элементов и обеспечивает более высокую прочность сварных соединений.
Немаловажную роль сыграл выбор источника питания. Его выбор производился на основании требуемой вольтамерной характеристики, обусловленной способом сварки. Технические характеристики выбранной марки источника соответствуют расчитанным режимам с запасом.
Для транспортировки изделия по цеху с учётом его массы и габаритов был сделан выбор в пользу соответствующего грузоподъёмного оборудования. Наряду с этим, технологический процесс производства подразумевает соблюдение как общих норм охраны труда, так и специфичных для данного рода конструкции. На основании вышеизложенных обоснований можно заключить, что при чётком следовании предложенной технологии, в конечном счёте можно получить стенд для траверсы высокого качества с высокой долей вероятности.
Дата добавления: 23.03.2018
|
2609. Курсовий проект (коледж) - Проект організації будівництва промислової будівлі в м. Шостка | AutoCad
1. Календарний план
1.1. Опис умов району будівництва
1.2. Схема плану будівлі, фрагмент поперечного рзрізу та фрагмент фасаду будівлі
1.3. Визначення номенклатури обсягів робіт
1.4. Вибір методі виробництва робіт, їх обґрунтування і підбір провідних машин і механізмів
1.5. Підрахунок трудомісткості робіт та потреби в будівельних матеріалах
1.6 Звітна відомість споживання основних будівельних матеріалів.
1.7. Розрахунок техніко-економічних показників
1.8. Питання охорони праці та техніки безпеки при взаємоув'язці робіт календарного плану
2. Будівельний генеральний план
2.1. Визначення кількості працюючих на будівництві
2.2. Розрахунок тимчасових адміністративно-господарських та побутових споруд
2.3. Розрахунок складського господарства
2.4. Проектування внутрішньопобудованих доріг і майданчиків, водопровідних, каналізаційних та електромереж
2.5. Відображення питань техніки безпеки, протипожежного захисту та охорони навколишнього серидовища
2.6. Розрахунок техніко-економічних показників будгенплану
Список використаної літератури
Дата добавления: 24.03.2018
|
2610. Курсовой проект - Проектирование привода общего назначения с одноступенчатым цилиндрическим редуктором | Компас
- Титульный лист
- Реферат
- Содержание
- Введение
1. Выбор электродвигателя и кинематический расчет привода
1.1 Расчет мощности и выбор электродвигателя
1.2 Кинематический и силовой расчет привода
2.Расчет ременной передачи
3.Расчет зубчатой передачи
3.1 Выбор материала для шестерни, колеса и допускаемых напряжений
3.2 Расчет зубчатой передачи с условием контактной прочности
3.3 Расчет зубчатой передачи с условием прочности на изгиб
3.4 Определение основных геометрических параметров
4. Предварительный расчет валов
5. Конструктивные размеры шестерни и колеса
6. Выбор муфты
7. Конструктивные размеры корпуса редуктора
8. Первый этап компоновки редуктора
9. Проверка долговечности подшипников
10. Второй этап компоновки редуктора
11. Выбор шпоночных соединений и проверка их прочности
12. Уточненный расчет валов
13. Смазка редуктора
14. Сборка редуктора
15. Стандартизация
- заключение
- список литературы
- спецификация
Техническая характеристика редуктора:
1. Вращающий момент на выходном валу Т=683.6 н/м
2. Мощность электродвигателя Р=7.5 Квт
3. Угловая скорость на выходном валу w=10 рад/с
4. Передаточное отношение редуктора U=5
Техническая характеристика привода:
Выходная мощность - 6,5 кВт
Окружная скорость на выходе - 0,7 1/с
Частота вращения приводного вала - 95,5 мин-1
Передаточное число привода - 15,235
Электродвигатель:
Мощность - 7,5 кВт
Частота вращения - 1455 мин-1
Дата добавления: 26.03.2018
|
© Rundex 1.2 |
